Актуальність. Промисловість, як одна зі складових національної економіки будь-якої країни, грає в ній одну з провідних ролей через те, що саме промисловістю створюється переважна частина валового внутрішнього продукту. Крім цього, провідна роль промисловості полягає в тому, що від її успішності залежать ступінь задоволення потреб суспільства у високоякісній продукції, забезпеченні технічного переозброєння виробництва і його інтенсифікації. Сформовані складні фінансово-економічні умови в економіці країни поки не дозволили досягти істотних змін в напрямі стабілізації промислового виробництва, поліпшення галузевої структури і його соціальної орієнтації. Для виробництва різних форм власності, що функціонує в ринкових умовах, істотне значення має, з одного боку, вироблення принципів і норм стратегічного управління, а з іншого - їх практичне використання з метою підвищення ефективності промислового виробництва. Саме виокремлення зазначених проблем дозволило окреслити напрям дослідження щодо методології формування показників ефективності стратегічних управлінських рішень на промислових підприємствах. Мета та завдання. Метою роботи є розробка та обґрунтування методології показників ефективності стратегічних управлінських рішень на промислових підприємствах. Досягнення поставленої мети дослідження зумовило формування та вирішення наступних завдань: дослідити систему основних показників ефективності діяльності підприємства; сформувати методологічну основу стратегічних управлінських рішень. Результати. У роботі розроблена та обґрунтована система основних показників ефективності діяльності підприємства, який передбачає розрахунок наступних показників рентабельності: виробництва продукції, продажів, активів, власного капіталу, виробничих фондів, персоналу, інвестованого капіталу та ін. Встановлено, що ефективність це є сума двох чинників: різниці між результатами і витратами, яка свідчить про позитивне сальдо (тобто про користь, яка принесена людськими зусиллями), і здатності цієї різниці задовольняти реальні життєві потреби суспільства (людей). Показано, що джерелами стратегічних ідей при централізованому прийнятті рішень є вищий рівень управління (вищий менеджмент) через те, що саме там зосереджується інформація, а також центральні служби і керівники виробничих відділень. Висновки. Одержані результати дослідження дозволяють систематизувати інформацію, отриману шляхом розрахунку показників ефективності діяльності підприємств та формалізувати процес прийняття управлінських рішень; удосконалити наукове забезпечення процесу реалізації стратегічних змін на підприємстві шляхом використання чотирьохступеневої моделі «поступового (еволюційного) наростання змін».